Сваяткування Пасхи на Закарпатті. 

До сьогодні великодні традиції шанують в закарпатських сім'ях. На передодні свята кожен вдома наводить порядок: миються вікна, перуться штори, вишивані рушники, килими, вичищаються комори, підвали, прибираються двори, прикрашають клумби перед будинками. Все має бути готове до сьомого тижня Великого посту, який називається «страсним».
Всі приготування до святкування Пасхи починаються з «Чистого Четверга». Наслідуючи пасхальні традиції, вранці в четвер дорослі і діти миються, купаються, ходять в баню. Одягаються в домашній одяг, адже попереду ще багато роботи. У цей день дівчата фарбують лушпинням цибулі яйця (крашенки) або розписую їх - писанки. У «Страсний четвер» починають пекти паску. У Закарпатті вона виглядає як великодній хліб, і вона не солодка. Для кожного члена сім'ї випікається по пасочці і печеться одна велика - сімейна. Пасху прикрашають пташками, віночками, хрестом.
Після «Чистого Четверга» слідує «Страсна П'ятниця» - день суворого посту. Більшість закарпатців дотримуючись великодніх традицій, нічого не їдять. Їсти дозволено тільки маленьким дітям і хворим. У «Страсну П'ятницю» ні хто не працює, не можна веселитися, голосно говорити, лаятися. Люди йдуть в церкву на богослужіння або моляться вдома.
У суботу, в напередодні свята Великодня, йдуть завершальні роботи по приготуванню святкових страв. Так само готується кошик, прикрашений стрічками і бантами. У Закарпатті в кошик кладуть паску, сіль, шовдарь (буженину), масло, крашенки, писанки, копчену ковбаску, зроблену в домашніх умовах, сир, салат з натертих буряків та хрону, баранчика, зробленого з тіста або масла, свічку. Коли все складено, корзину зверху накривають, вишитим по тематиці, рушником. Вся сім'я, святково одягнена, йде на всеношну службу до церкви. Ті, у кого немає можливості піти на богослужіння в церкву, запалюють свічку і ставлять її на вікно. Це означає, що всі чекають великого свята Воскресіння Христова. Цієї ночі міста і села немов оживають. Усі поспішають з кошиками до церкви. При освяченні паски у всіх кошиках запалюють свічки. Біля церкви шикуються доріжки з кошиків та горящих свічок. У повітрі панує дух великого свята Воскресіння Христового. Після богослужіння кожен намагається швидше потрапити додому. Існує повір'я на Закарпатті, ті хто першим прийде додому, у того всі справи будуть йти добре  у домашньому господарстві і в житті.
Традиційно свято Великодня продовжує Пасхальна трапеза. Вся родина сідає за святковий стіл, запалюють свічку, читають молитву, вітають один одного «Христос воскрес!» - «Воістину воскрес!» і приступають до трапези. Обов'язково кожному члену сім'ї по маленькому шматочку треба спробувати всі освячені продукти з кошика. Після Великого посту ця їжа здається такою смачною ...
Великодні традиції продовжує «поливальний понеділок». У цей день вся чоловіча половина - хлопчики, юнаки, чоловіки поливають духами дівчаток, дівчат, жінок при цьому в повітрі над головою умовно рукою з духами описується хрест зі словами «Христос Воскрес!». За це дівчата дають чоловікам крашенки, писанки, частування.
З покоління в покоління передаються великодні традиції, звичаї на Закарпатті, які об'єднують сім'ї, згуртовують людей, вчать бути добрішими, милосерднішими, любити і допомагати один одному, як вчив нас Христос.
 

 

Яндекс.Метрика